З густої серпневої ночі
у ранок роса випадає
на зело,на квіти, на ганок...
внизу обіч кручі спросоння бурмоче
струмочок,
що в річку пробитися хоче
Серпанок тьмяніє і ухкає сич
а душа завмирає
чи то від краси,
чи від страху
не знаю,
не знаю,
не знаю...
©2006 Ingvar Olaffson