Чому б тобі в мене не закохатись?
У мене очі - зілля-полова?
чому вогнем бажання не зайнятись
та так, щоб закрутилась голова?
Чому б тобі не дарувати серце,
яке розірветься на сто жінок?
Нехай на мене напій винний ллється
і запах давньоримських пишних тог...
Чому б тобі не ринути у море
моїх спокус, моїх зміїних рук...
Чому не звабитись від цих історій
і не померти від солодких мук?
Чому б тобі не закохатись, любий,
коли таких як я уже нема?
Холодна ніч не гріє теплі губи...
Іди. Й на мене не дивись дарма...