Душа чека вогню – жагучого цілунку
Коли він запала? Чекання вже тремтить
І іній у душі перероста в льодинку
Благання вже вола цю кригу розтопить
Чекання – це дурман, не здожене рятунку,
Воно уже кульга, в предтечі грозовій.
Порвати пута враз – зганьбить печаль малюнку
Любов усе здола –сурми про почуття!