Крихітний добрий вчинок
краще, ніж найурочистіші
обіцянки зробити неможливе.
Томас Маколей
Я в синьому – синьому небі
В промінні сонячного дня
Шукала друга по потребі
Й знайшла малого корабля.
Це був кораблик із паперу
Папір той – жовто-голубий,
Дала ім’я йому – Тонклеру,
Він хоч малий та бойовий.
Я завжди пливала з Тонклеру,
Вночі – в своїх чудових снах,
Де друг мій був вже не з паперу,
А справжній – в жовтих кольорах.
Як день робив заміну ночі,
З Тонклеру також я була,
Він був мій друг, а його очі
Дали енергію добра.
Добро те завжди є з-зі мною
Воно в душі моїй живе,
Воно завжди бувало грою.
А мій кораблик десь пливе.