Не плач.
Він був не першим, хто прийшов в твоє життя.
Не плач.
Він був не першим, хто зостався.
Не плач.
Він був таким, як й інші. Це життя.
Не плач.
Він, як і інші, помилявся.
Не треба плакати.
Він був таким, як всі.
Не треба плакати.
Він був, як попередні.
Не треба плакати,
Як квіти у росі.
Не треба плакати.
Залиш на інші дні.
Ти посміхнись.
Таке бувало вже колись.
Ти посміхнись.
Таких, як він, ще буде сотня.
Ти посміхнись.
Він ще повернеться колись.
Ти посміхнись.
Не треба плакати сьогодні.
Поплач.
Він був останнім, хто пішов з твого життя.
Поплач.
Він був останнім, хто колись зостався.
Поплач.
Бо він не був, як інші. Ще вина?
Поплач.
Він лише двічі помилявся.
Уперше – це тоді, коли прийшов,
А вдруге – це тоді, коли зостався.
В житті своєму він не раз ще помилявся,
Але, повір, не жалкував, що не здавався.
Поплач,
Бо він єдиний, хто кохав.
Поплач,
Бо тільки він тобою марив.
Поплач,
Бо він тоді іще не знав,
Що все на світі із тобою втратив.