Якось дивно мені, якось смішно,
я немов уві сні, серед вишень,
серед сотень дерев щось шукаю,
а що саме – і досі не знаю...
чи зробити таке щось, шкідливе
і розлити щось темне на біле,
чи розбити щось цінне й важливе,
і піти, посміхнувшись звабливо...
відчуваю, щось станеться скоро,
бо рутина – це не моя мова,
бо на вулиці літо казкове,
а в душі моїй настрій святковий.