Ти – сонечко моє, далеке, тепле, ніжне,
Ти – мій тихий смуток і печаль.
Душі наші – наче степ засніжений,
І між нами – невблаганна даль.
Невблаганна даль. Холодна. Бездоганна.
Розрізає серце, наче сталь.
І слова із серця, наче з кров із рани:
ТИ – МОЯ! Хай смуток. Хай печаль.
16/01/06