Депресивне...

Белый Умка
Розчарування, біль, погасли очі,
Все те, чого в житті ти зараз хочеш,
Всі сподівання та невиплекані мрії,
Життєвий сенс, віра, любов, надія,
Все те омріяне, обдумане щоночі,
Все те, чого насправді, дійсно хочеш,
За чим летиш, аби лиш досягнути,
Прагнеш згадати щось, а щось забути,
Те, чим закінчується твій кожен новий вечір,
Те, що так болісно, до сліз, давить на плечі,
З чим зустрічаєш тихий, світлий ранок,
На сонце дивлячись, коли прийде світанок...
Все... відбувається зовсім якось не так,
Не так, як би тобі цього хотілось,
Не так, як це колись тобі наснилось,
Не добре, не погано, не ніяк,
А все не так, не так, не так, не так...

Все менше залишається вже віри,
Симпатії, любові чи довіри,
Душа згортається, не вірячи нікому,
Шматок добра знімає лиш оскому.
Добрі слова, - і знову сподівання...
Кар'єра, щастя, віддане кохання
Народжується знову, щоб згоріти,
Серцеве полум'я на хвильку розігріти...

А завтра що? Прийде до всіх день новий
І знову мрії, сподівання та розмови,
Нове бажання враз усе змінити,
Зробити, досягнути, полюбити,
Повірити в життя, знайти, віддати,
Зрадіти, поділитись, покохати...

Все зміниться і біла полоса
Ось-ось прийде, лишилось зовсім трішки,
До неї можна вже дістатись пішки,
Вона назустріч мчить на повних парусах!

Хвилинка, друга, третя ... Все владналось,
Погане все позаду вже зосталось,
І ось вона - та світла полоса !!!
І ось вона - цього життя краса !!!

PS: написано на одному диханні, в легко-депресивному стані. (13.09.2006 20:10 - 20:45)