Пасмами сну у долоні лягу
Розпущу косу
Що було тієї ночі в Сантьяго?
Лише неприбранний посуд...
Знаеш, я лину на сьоме небо
Медом у соти
Нехай перехожі ковтають слину
Хіба я проти?
Мости ще не зведено, і так вдосталь
Наламано дров
Ти мій у
у снах i хвилинах
І телефонних розмов.
Тебе обіймати, на жаль
не виросте десять пар рук.
Рукопис скоро потрібний випростаеться
Вийде у друк.