Надеюсь, вдохновитель и соавтор диалога, Лиза Лещинска не против.
...............Ви слухали, як липа шелестить...Лиза Лещинска
..................Ви слухали, як Липа шелестить?
..................То Вітер їй слова кохання шепче.
..................Шумлять листочки в трепеті надій,
..................Що тільки їй це щастя довговічне.
..................Та подивіться Вітер - баламут
..................Уже Берізоньку кругом обходить.
..................І знову чуєте? Як листя шелестить.
..................Кохання з розуму усіх нас зводить...
ні Берези, а ні Липи не кохав,
я єдину свою суджену шукав...
берег моря, як самотності стіна,
не жени мене, струнка моя Сосна...
ти самотньо понад кручею стоїш
знаю, знаю, що ночами ти не спиш
ти не віриш, що кохання в світі є
море болю в твому погляді встає
я про волю заспівав тобі в траві,
говорив, що ми не вмерли - ми живі.
я кохав тебе, я полумям горів...
не пройняв тебе кохання мого спів...
я у відчаї по світу лютував,
долю Липі та Березі поломав...
сам себе я перед смертю проклену!
знай, Сосна моя, кохав тебе одну...
..........Лиза Лещинска
..........У сукні із хвої, серед всіх одна
..........і зимою й літом зеленіє, лиш сумна-
..........дівчинонька, що коханого чекала,
..........тільки з горя соснонькою стала...
Повернувся легінь, берегом пішов,
Та дівчину, та кохану не знайшов.
під сосною пісню втрати заспівав
буйним вітром попід хмарами він став...
..........Знов закохані щасливі, знову не до сну,
..........Обіймає буйний вітер молоду сосну.
..........В небі чистому яскрава зіронька сія,
..........Лине світом, як молитва - "Я навік твоя"...
нехай буде - так.:))