Ждала, нарядившись

Светлана Новак
Ждала, нарядившись,
Он вновь не пришел.
Что теперь бусы,
Что теперь шёлк...

Молча помаду
Сотрет на губах.
Зеркало встретит
Слезами в глазах.


Как объяснить ей,
Лежащей без сна,
Большего счастья
Достойна она.