Чому ж життя,- дурне видіння долі,-
Чи увісні, а чи у чистім полі,
То підійма, то опуска мене поволі,
Ущент руйнує зламані неволею думки...
Породженні істотами живими,
Хоча без розуму, чи то без сили,
Коханням ніжно оповили,
І сплять спокійно в сердечку моїм...
____
А що їм я...
Без імені і долі...живу..
...живу собі поволі...
31 грудня 2006