Намалюй моє тіло рожевим акварельним світанням,нехай воно стане схоже на багряну ріку..
Дивись,як туман сповиває мене,таку розпашілу і вродливу..
Зрадливим жовтим кольором нарциса,пелюстками запашними накресли мої ревнощі.
Нехай вони духмяними струмками перевтілюються у жовтогаряче бажання полудневого Сонця.
Лілейно-зеленими ластівками..легкі краплі весняного дощу тікатимуть від твоїх поцілунків..
Лови іх скрізь,на моєму тілі..Збирай березовий їх сік,що з грудей молоком стікає.Він чекає тебе..
Я марю себе сонячним лугом,квітучим і барвистим..І серед ніжно-синього цикорїєвого цвіту твій спокій бережу.
Деревієм цілющим вселяюся..ромашкою..Розчешу тобі кучеряве волосся легкою хвилею-вітерцем.
Намалюй мене грозовим небом навесні!Бузковим кольором,таємничим і грізним!
Нехай слізно проситиме спрагла земелька дощу!Я відпущу свої думки блукати..
Туди,між акацій..поміж громовиці і блискавки.Іди сміливо!Пий мої звабливо- пристрасні чари,
Дихай..дихай..ще..Я ущент заповнюсь тими кольорами,що ти мені подарував,і стану прозора..легка,мов сон.
Той сон цілуватиме чоло твоє,зазиратиме вранці у очі першим сонячним променем,лагідно пеститеме тебе всього -
твої руки,шию..груди..
Теплою ковдрою торкатиме живіт..розквітатиме багряним вогнем між стегон..Так гаряче і солодко.Довго..
І тоді,благаю тебе - дай мені частину свого Вогню,і я стану земною,темно-червоною рікою у промінні заходу сонця!
Та вогненна ріка огортатиме тебе містичною вологою..Нескінченно гарячою силою бажання...
Народженого з Любові..
10.11.06.