Буду жить без оглядки,
Доки знатиму що,
Є Василь Перетятько,
Є Дяченко Мишко.
І ніхто з геростратів
Не зламає мій дух.
Доки буду я знати,
Є Іван Данилюк.
Де ви, друзі,- не знаю,
Та повірте мені,
Я постійно тримаю
Вас в своєму умі.
І як матінку-правду
Повторяю щораз:
Я не просто вас згадую –
Я тримаюсь за вас.
Я тримаюсь незмінно,
Коли чую біду.
І коли бачу прірву,
В яку зараз впаду.
І хоч був наодинці,
Рятувався не раз
На отій павутинці,
Що поєднує нас.
Знаю, Час мене вичисле,
Знаю, сили є злі.
Та мене їм не викреслить,
Поки ви на землі.