приглянь за мною, мати-діво,
передчуває серце лихо,
громаді зле, спокуса гніву
на часі по спокусі пихи.
та полиши мені не надто
хисткий місток на темну воду.
сусіда зводить підлий наклеп
на мою дівчинку свободу,
подвір'я поминає родич,
шукає ворога наразі
молодший син, ховає очі,
що, потураючи образі,
синів не пригортає мати,
в свята стола не стелить білим,
ніхто не доглядає саду,
ніхто не прибирає пилу.
чи ж божа ласка - наша воля...
благай за рід святого сина!
я зачекаю -
в чистім полі.
твоя до смерті.
україна