Ой ти доля, моя доля,
Скількі треба нам терпіти?
С переляку всім тремтіти,
Деж ти воля моя воля???
Ой повстаньте козаченьки,
Проти панства бусурман!
Не дасть прожити нам і польський пан,
І кляті москалі гнобили нас.
Помер від них козак - Панас.
Дівчину покохав я гарну,
В годину для країни хмарну,
Кличу шаблю та пістоль до бою!
Останій раз поцілувався я с тобою.
Прощавай село рідненьке,
Тату, мати, сестро, ненька:
Країну буду берегти,
Летіти землю, гризти й бігти,
Но тільки щоб країна стала вільной!
І щастя, щоб було,
У хлопця, дівчини цивільной!!!!
Ой ти доля, моя доля,
Скількі треба нам терпіти?
С переляку всім тремтіти,
Деж ти воля моя воля???