Смыкаясь кронами, два клена
читают твой, весна, букварь.
Молюсь опять земле зеленой.
Я сам зеленый, как трава.
А день запел, запели кроны -
под лепет солнечной стрелы
сложил поэтику для кленов
обросший мохом мудрый лис.
С украинского
КЛЕНИ
Схилились два самітні клени,
читаючи весни буквар,
і знов молюсь землі зеленій
зелений сам, немов трава.
Оброслий мохом лис учений
поетику для кленів склав.
Співає день, співають клени,
лопоче сонячна стріла.
(1934)