Більше не буде знущань надімною,
П'ять років життя (і все марно) з тобою.
Ти закохався, на мене начхав.
Я довго страждала, бо ти поспішав!
У тебе весілля, а я посміхаюсь.
Ще два дні потому життя помінялось.
Два дні я не спала і сльози збирала,
Тебе розлюбила! Тобі цього мало?
Тобі обіцяю, прилізеш до мене
І будеш благати, щоб знов були сцени,
Щоб знов ми кохались, сварились, страждали,
Але я забуду про тебе, коханий...