Ти поясниш мені колись, чому холод проймає мене?
Коли погляд твій наче птах… ти поясниш мені колись?
Чому гаряче так стає, коли губи твої я тримаю в очах?
В обіймах твоїх я готова на все, і в очах прочитаю я знаки…
Твої губи сказали далеко не все… так потрібні меня твої звуки.
Ти так сильно мене обіймаєш, назавжди пам’ятай ти цю мить!
І тоді лиш мене ти зупиниш, коли знов не захочу я жить!
Ти рятуєш мене знов і знову, знаєш точно, що то є гріх.
Я ж існую лише для тебе, щоб за мною піти не зміг!
23.11.2001