Година здається пів-п`ятою,
Сусід по картонці не спить.
Плящина на кварту освятою,
Якось недогріло, зимить.
«Вчорашнє» на снідання подано
По запаху гирл смітників.
Життя, що не куплене, продано
За лайку і гвалт матюків.
Люд ходить удень переходами,
Надвечір залазить до нір.
Домівку будую між сходами...
Забракло дверей, що надвір.
Стара парасоля триспицева
Уклалась, мов пальці навхрест,
Лушпиння на тілі проницила
Жеброта – незгод маніфест.
Підмісто моститься під зорями,
А зір – скільки зір зачерпне,
Прокурене смогом, відстояне,
Облізле на бруд і хмільне.
Життя, мідяками напрошене,
В`юків переношених крам.
Реклама – до храму запрошення –
Чомусь не впускають у храм.
В хустинці на вузлик замотане
Намисто, що з вервечки літ;
Та мами думки заклопотані,
Що все не вкладались у слід.
Добро конденсується в пожитках,
Виходжує ноги хідник...
Лежить переправа на прожитках,
Ховаючи відстань... в смітник.
16 Січня 2007