Щезає по жнивах тепло,
Стерня лелекам ноги коле,
Відпочиває голе поле,
Лежить у яблунях село.
Спливає літо, як вода,
Із хліборобських рук гарячих,
І дикий крижень сумно крякче,
Бо сходить осінь молода.
Птахам провірити пора
Надійність крил у високості,
Вже вересень крокує в гості,
Його заждалась дітвора.
І туга по долинах бродить,
Густий клубочиться туман,
І не збагнеш: чи то обман,
Чи, справді, літечко відходить...