Мить життя

Владимир Бояновский
Над літнім садом – небо синє.
Спадають яблука в траву.
Збирає матір на гостину
Землі наснагу молоду.

І пахнуть ті сонця чарівні,
Набравшись духу від землі.
У далину, на серця рівні,
Пливуть під сонцем журавлі.

І ще згадалася картина
На рідній батьківській землі:
Матуся жде з дороги сина,
А та дорога - у імлі...