Надвечір виходжу на двір я,
В легенях духмяне повітря,
У погляді образ коханий –
До нього нестримно я прагну.
Не хочу лишитись без неї –
Чарівної, палкої леді.
Я хочу її цілувати,
В долонях долоні тримати,
Подекуди міцно стискати,
Солодке ім’я промовляти.
Я хочу ховатись в волоссі.
Я хочу торкатися носом
До вушок, до губ і до шиї
Та на елегантному тілі
Малюнок писати вустами,
І пестити ніжно руками.
Я тертися хочу щокою
О шкіру її у спокої.
Я хочу із нею кохатись.
Занадто? Хоча б обійматись.
Я хочу дивитись їй в очі –
Казкові, тендітні, співочі…
Я хочу, щоб їй було добре.
Без мене хай, тільки б надовго.
Завжди.
27.09.07