Ми падали та канули безслідно,
У невідомість склавши імена...
Потоком тіл, законам відповідно,
Дорога Хресна вимита сповна.
Ми за гріхів спокутою небесних
Зійшли смиренно згустками води...
Приходь до джерела, де ми воскреснем,
І вже прийнявши нас – на хрест іди.
Вливаючись у кров, що в твоїх жилах,
Дійшовши до межі земних думок,
Ми душам повернемо давні крила,
Всотавши з неба істини ковток.
Приспавши сонце на своїй долоні,
Брам Всесвіту торкнися і лети...
Впадемо знов, досвідчено-солоні,
За тих, кого любив і втратив ти.
13 Квітня 2006