Віддам словам свою любов,
І «каяттям» назву «не варта».
Щоб не шукав – щоби знайшов,
І щоб не бита впала карта.
Віддам непройденим стежкам:
Відпусту мандрів, босі ноги.
Намарно згубленим рокам
Нехай поклони б`ють пороги.
Віддам усе, що приберіг –
Щоб поділитися останнім.
Залишу біль – мій оберіг...
Від невмирущості кохання.
Від того, що в душі цей біль –
Слова – легкі, важкі, незграбні.
Возносять гейзери будівль
З цеглин вогнетривкої краплі.
5 Грудня 2006