Наперекір самотності,
На спогад
Я додивлюсь кіно це
До кінця.
Наперекір турботливості
Погляд
Я, не лишу на тлі,
Фінального вінця.
Задумаю бажання,
Без бажання
І так, за ради красного
Слівця
Спинюсь, і подарую,
Без вагання
Собі картину невідомого сліпця.
Заварю чаю
У порожньому горнятку,
Піду дивитись на
Пустий екран
Моя душа,
У чорно – білих цятках
Хто, на сеанс такий,
Квиток мені продав?