Розмова у темрявi

Олег Борисович Тарасов
Ти, схоже, позивач сумлінних літ,
Чи, може, зим розталих суплікатор,
Анахорет чи ангел, чи аматор?
Сідай, пашниця стине на столі !

Розкриймо вдвох китайський фоліант…
Він знає все, що доля присудила:
Підем по вітру під яким вітрилом
Де згинемо і в чому наш талант...

Тож, з відчуттям любові, – не біди,
заплющив очі, без думок, без рухів
допоможи відраз, зібравшись з духом,
потайки в день наступний перейти...