Картон із полотна й бензину
Насправді лиш душа німа, невинна
Сидить, і плаче, і летить у низ,
Як білий із Китая рис.
Лише сліди на сакурі і на слідах
Немов на мертвих полечу птахах.
Душа злетить, а я впаду,
Хоч і кричу – Лечу!
Насправді лиш троянди із картону
\Змила\
І сіро-білі думки з бетону.
Куди йдемо? Куди не знаю і мовчу,
Хоч мертві крила
та все одно кричу.
Жовтень
2006.