* * *
Навiщо, люба, ти зi мною граєш?
Навiщо ти спiваєш тi пiснi?
Як тужно ти, коханая, спiваєш...
Я себе бачiв у твоєму снi...
Але ж, про нас, i треба так спiвати –
Для нас немає завтрiшнього дня...
Хотiв тобi я бути старшим братом,
I, завжди поряд бути, як рiдня.
Чи цього мало? Так, здається мало...
Що ж нам робити? Це ж таке життя...
Менi завжди чогось не вистачало...
Здається, що – тебе i забуття.
Що нам бракує трiшечкi забутись,
I в небо впасти, стати на крило?
Чи мiсяц сiчень? Чи то мiсяц лютий?
Чи ті сніга, що в серце намело?
10 января 2008 г.