Лиш ти один мене не зрозумiєш
I не збагнеш очей моїх страждань.
Ти все одно нiколи не зумiєш
Вiдповiсти на сто моїх питань.
Дивлюсь на тебе й серденько палає,
Не можу заспокоїти той бiль.
Усiм єством лише тебе кохаю,
А ти менi на рани сiплеш сiль.
Коли у твої очi подивлюся -
У них лише байдужість й пустота.
Але в минуле знов не повернуся,
Бо є на свiтi вiрнiсть, чистота.
Ти - просто гордiсть, я - твоя покора,
Твоя присутнiсть кличе в небуття,
I не приймаю я твоїх докорiв,
Бо ти - моя надiя i життя.