Полум я

***
Полум’я живе досконало, бо мало
І на протязі життя, що триває не довше ніж спалах
Поглинає десятки томів,
Втілюється в найпотаємніші думки
Вистраждані роками
Перетворюючись у дим.
Але хто нині страждає за книжками?