Здрастуй! Я доживаю останні хвилини ночі.
Вранці я стану іншим... у споминах згине сум.
Згине журба та смуток... заплакані вмию очі,
Вийду на перехрестя любові й нікчемних дум.
Довго стояти буду... дивитись в прозоре небо,
Вишукуватиму зорі, невстиглі сховатись в тінь.
В долонях згорну каміння, неначе воно мені треба,
Неначе воно - моя доля... ноги сховаю у рінь.
Знаєш, згадаю минуле, усе, що було з тобою
І стане на серці так добре, так солодко, як уві сні.
Залишу на перехресті заплакані очі з журбою,
Зверну на стежину любові й ходитиму у однині...
Тебе вже немає поруч... літаєш в високому небі,
Та я відчуваю й досі твій подих, твою любов,
Коли ти торкаєшся вітром до моїх долонь, моя пері,
Коли посміхаєшся сонцем, я вірю, що ти живеш знов.