Для мене ще не вирито могилу
Лопатами у глині неглибоку.
Я жити звик не пустощами - ділом
І простувать в житті спокійним кроком.
Повільний крок - не антитеза силі:
Дає він змогу зазирнути вище,
Відчувши ляпас руйнівної хвилі,
Яка за мить усе живе тут знищить.
Мов грім, я чую черги автомату
Як в забутті кварталами прямую...
Та серцю з криці болю тре' багато,
Щоб знов згадати шаблю й кінську збрую!
Нечиста сила зводить барикади,
Вогнем розтопить гуму шин на смоли
І ось порядний каже: "Буду гадом"!
Інтелігент продукти тягне кволо.
Я міг допомогти старій бабусі
Я руку простягти міг, тим, хто в прірві,
Та я над бійкою - я ж поки вчуся
Допоки запах крові дах не зірве!