Ти йдеш

Бондарь Александр
Заштопані груди не втримають болю у серці,
Безжалісна пам’ять минулим поставить свій хрест
В моєму житті... і від болю стає так нестерпно,
Нестримно... печінка, легені готують протест...
Бракує наснаги вдихнути ковточок повітря,
Бракує сміливості час повернути назад,
Де я вигартовував долю нікчемну по вістрю...
По вістрю загостреного почуттями ножа
Заштопані груди не втримають болю у серці,
Безжалісна пам’ять не зможе спинити тебе.
Ти йдеш назавжди... і від болю стає так нестерпно,
Нестримно та страшно... від болю стає так несте...