Нам доля музику писала,
Лягали ноти на ріллю,
В раю троянднім скрипка грала,
Скрипаль вимолював: "Люблю"...
Ми були поруч. Ти і я.
Виднілась праведна стежина,
Яка вела у майбуття,
Як в небо синє полонина.
Пливла мелодія казкова,
І тільки привиди-зірки,
Що підкорялись силі слова,
Впливали змістом на роки.
Автор Геннадій Сівак.
27 липня 2005 року.