Де ховаєтесь ви неслухняні!
Я шукати не маю вже сил...
Наче проліски перші весняні
Як знайти вас? Всі спроби мов пил!
От би просто піти в невідому
Далечинь, висоту, все одно,
Щоб нове відчуття незнайоме,
Мов хмільне чудодійне вино,
Відродило в душі тії ноти
Та заграло симфонію знов,
І весна не скінчилася доти,
Доки в серці панує любов.
Де ж ховаєтесь ви, чом не бачу?!
Вас благаю, явіться мені,
Від безсилля вже ледве не плачу
Та без Слів не напишеш пісні.
Ані рими ні ритму, ні строчок
Лиш суцільний свідомості плин
Ані ком, ні дефісів, ні точок...
Прісних днів лише присмак один.