Я люблю тебе пошепки,
посмішкою.
Усміхом ледь чутним
тріпочу в тобі пташкою.
Сміх тоненьким дзвіночком
дзень-дзень.
Кралечко моя, я безтямно закоханий.
На вершечку свого бажання
я куштую твій мед.
Солоденька моя, я радію тобі
дитинно і лагідно.
Пташечко, тьох-тьох серденько
твоє камертоном моєї сонати.
Всі ці дієзи, бемолі мого незнання
я розв’язую просто:
до мажорним ля мінором.
Мінором я зменшуюсь у тобі,
я ховаюсь у лоні твоєму.
Мажором владарюю над Всесвітом.
Мене затягує вихор ліловий
у пащу твого „Люблю”.
Photo Jan Saudek The Mandolina Lesson, 1994