....................No pain – no game
....................No game – no life
....................No life – no death
....................No death – no pain
У час, коли більшість людей намагається спати,
Ми граємось в ігри. Ти – в Сазо, я, нібито, в Мадо.
Ти робиш мене полоненим, саджаєш за грати,
За шовкові грати, що зроблені із простирадл.
У час, коли більшість людей намагається спати,
Ми граємось в ігри. Ти – в жінку, а я – в чоловіка.
Коли душиш горло краваткою, хочу спитати
Ти мене кохаєш? Любитимеш мене до віку
Чи тільки під час екзекуцій над моїм повітрям,
Над моїми нервами, над безнадійністю тіла.
Ми граємось в ігри. Ти - лезо, а я – твоє вістря.
Ти мене кохаєш? Прошу, не мовчи, моя мила.
У час, коли більшість людей намагається спати,
Ми граємось в ігри, руйнуючи погляди, вщерть,
На світ, на життя, бо не маємо сил, щоб чекати
До ранку, тому що приречені Богом на смерть.