Поясни мені сутність буденних, сірих, порожніх днів,
Поясни сум, неспокій - моїх забуттєвих снів,
Чим прекрасне наше життя? Чи є вічне те почуття?
Поясни, чому так неспокійна і бентежна моя душа…
Через дні, через ночі, через тисячі слів,
Бути з тобою хочу у полоні світів,
Не боюсь йти за межі, потребую тебе,
Йти за межі знов кличе дивне серце моє…
Хочу зараз я жити – в цю хвилюючу мить,
В неповторному світі спокій свій загубить,
Вабить темрява ночі, я її не боюсь,
Лиш боюсь не зустріну тебе, загублюсь…
Поясни мені сутність днів, де тебе нема,
Хочу я зрозуміти сутність цього життя,
Хочу пісні співати, щоб здійнятись могла
Неспокійна й бентежна, моя дивна душа…
14.11.2007