Встреча

Анастасия Каменская
Я тихенько вмираю,
Хто в цьому винний?
Я по крихтам збираю
Втрачені мрії.
Я ховаю очі
Від подиху вітру,
Я привид ночі
На святі світла.
Заберіть руки,
Сховайте долоні.
Я жива ще!! Ці звуки
Так тиснуть на скроні...
Я жива, я борюся,
Я хочу ще жити,
Страждати, втікати
І знову любити,
Повертатись додому,
Всміхатись невинно...

Дві години потому
Зупинився годинник...