***

Завадський Юрий
Людський череп, –
Такий самий, як всі інші.

Йому не пасує називатися героєм, спасителем, пророком,
Бо його смерть запрограмована,
Безумовна.

Детермінізм, коли почуваєшся чоловіком
І знаєш на що витратити свої сили.

Кожного дня переживаю в собі чергову загибель, –
Заперечую собі рахуватися зі смертями чужинців,
Коли стільки моїх богів недовірено.