Ще ледь відчутний дотик на устах,
Твоє тепло ще на моїй долоні,
І дві сльози блищать іще в очах,
Стан прагне опинитися в полоні.
Ще пам’ятаю ніжність сильних рук,
Ще очі хочуть стрітися з очами.
Я згадую твого обличчя кожен рух,
Ці згадки житимуть в мені роками.
Ще хочу подих твій вловити,
Почути серця неспокійний бій,
Свою любов в тобі розлити,
Зачарувати рухом довгих вій.
В нічних піснях розгубленого вітру
Солодкий голос твій іще звучить,
Від нього досі тихо млію,
І знов сльоза з повік летить.