Чи знаєш що за почуття кохання?
Впізнає його серце, чи збагне?
Чи винесе тяжкі випробування,
доки підкорить душу?Розіпне
тебе, на срібному хресті скалічить,
а потім кине і шепне: живи...
І рани ті ані жива вода не злічить,
Ні час - ні дні , ні тижні, ні роки...
І ти, немов поранена жар-птиця,
захочеш в небо звитись, полетіть,
розправить груди, розім’яти крильця,
але впадеш на землю вже за мить.
Бо каменем в душі нараз засяде
нестерпний біль. Несамовитий крик
із уст злетить, коли ніде не знайде
душа притулку ніжності. Як сніг
вкриває молоду весняну квітку,
гаряче серце смутком огорне.
Або замкне в тісну образи клітку,
де вже на цілий вік воно засне.