Шепіт ночі – ще тихіше,
Не чіпай, бо буде гірше.
Чари-мар: дмухнеш на воду –
Завирує час над бродом.
Чи причастя мені мало,
Чи то щастя вже сконало?
Досконало споконвіку
Шаленіє гак за смиком...
Там, де море, де, може, моє море,
На просторі я розженуся добре,
І за обрій, за той далекий обрій
Шубовсну мов чорна, блискуча, горда
Риба я... Чи, може, у моїм морі може
Риба я... Чи може – чорна, блискуча, горда...
Дощ нещадно б’є повітря,
Ще ковток – і бачу вістря
Зависає наді мною,
Вістря гаку прагне бою.
Оминаю хутко-чемно,
Той гачок блищить даремно.
Не дістане він нічого
Через те, що бачу його...
2007