Якщо народжена поезія на світ,
То насолоду з нею мати слід.
Якщо душа і серце прагнуть ласки,
Зніми з обличчя дріб’язкові маски
І просто дозволяй поезії співати.
Твою журбу пелюстками зривати
З сумної квітки суєти і болю
Твого життя. Звільнись. Іди на волю.
Залиш обман і прагни краю,
Де та поезія співає,
Баюкає, мов немовля того,
Хто чути радий її співи,
Хто поважає совісті мотиви,
Хто прагне чути голос серденька свого.
Якщо народжена поезія на світ,
То, може, і нехай співає.
Когось вона, можливо, забавляє,
Когось, кому звільнитись слід….
25.12.2000р.