Сталось це випадково...
Мала коси шовкові
кохана дівчина -
єдина,
єдина...
Така чиста і мила...
І серця їх горіли
полумяним вогнем -
день за днем,
день за днем...
Ті бездоннії очі...
У серпневії ночі
тихо падали зорі
прозорі,
прозорі...
Час летів незабутній,
усміхалось майбутнє...
Їм здавалось тоді -
назавжди,
назавжди...
Моря синього шепіт,
журавлів сумний клекіт.
Запалав небокрай...
Прощавай,
прощавай...
На життєвому полі
розійшлися їх долі.
Не повернеш назад
зорепад.
Зорепад...
10 січня 2008 р.
Кіллін, Техас