Не побіжу я за тобою.
Уже відбігав я своє.
А серце крається від болю –
Ти щастя, тільки не моє.
Ні слів, ні сліз твоїх не треба, –
Уже не зможеш ти світить...
Упала зірочкою з неба, –
Так, з Богом, дівчинко, іди...
А, може, вітром все розвіє:
І посмішки твої, й слова.
І з часом, може, протрезвіє
Моя дурная голова.
Мені лиш мить ти посвітила,
Тепер для других посвіти...
Щасти тобі, дитино мила.
Дай Бог тобі любов знайти...
21 грудня 1992 р.
Нові Озеряни