Доля

Жигало
Куди я не піду
Тебе я зустрічаю
А потім як завжди
Твій образ я втрачаю

Цю кару я отримав
Коли я покохав
Твій погляд чарівний
Твої палкі вуста

Твою усмішку
О, твоя усмішка
Це восьме чудо світу на землі
Бо хто її побачив,
Той отримав вирок
Про неї память зберегти
Як про гірський потік
Що освіжає і тамує спрагу
Заблудшому у горах лісових

Твій голос ніжний,
мов пісня солов"я
Він залишає в сердці відчуття
Що мороку і болі там нема

Твої обійми теплі
й стан дівочий
Не забуду я
І коли закрию очі

В ту мить, коли тебе побачив
Забрала серце ти моє
Богам за ту хвилину вдячен
Навік тепер воно твоє