Родина жде вечірньої зорі,
Коли сідати можна вже до столу.
Духм’яний дідух дітворі
Нагадує стодолу.
Малеча зиркає на пироги.
Від духу їхнього лоскоче в носі.
Нарешті гості, знявши кожухи,
З’явились на порозі.
Здоровлять батька, матір та родину,
Господарі запрошують до столу.
Дорослим подають чарчину
І йдуть вареники по колу.