Кохання

Александр Тарадов
Я до тебе пригорнуся,
Прикиплю душею…
Мов стежина, простелюся
Долею твоєю.

Мов струмочок, приласкаю,
Сонечком зігрію,
Бо давно тебе кохаю
І про тебе мрію!

А як гляну в чорні очі –
Білий світ забуду!
У думках – і дні, і ночі    
Я з тобою буду!               

Хай завжди нам зичать зорі
Двох сердець єднання,
І колишуть хвилі в морі
Вічного кохання!

   
                1971г.